жалісливість
ЖА́ЛІСЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. жа́лісливий.
Ганнуся відхилила голову й завела, розтягуючи слова, щоб надати їм більше жалісливості: Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину... (В. Підмогильний);
Він зрозумів, що з'єднує його з Іссою не просто жалісливість, не звичайне людське співчуття, а, мабуть, найперше – ніжність (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалісливість — жа́лісливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жалісливість — -вості, ж. Абстр. ім. до жалісливий. Великий тлумачний словник сучасної мови