жароварка
ЖАРОВА́РКА, и, ж.
Спеціальна сковорода для смаження їжі у власному соку (без додавання жиру) за допомогою гарячого повітря.
Через отвори в центрі жароварки гаряче повітря рівномірно розподіляється по ній та зберігає всі вітаміни й корисні властивості продуктів (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me