жароварка

ЖАРОВА́РКА, и, ж.

Спеціальна сковорода для смаження їжі у власному соку (без додавання жиру) за допомогою гарячого повітря.

Через отвори в центрі жароварки гаряче повітря рівномірно розподіляється по ній та зберігає всі вітаміни й корисні властивості продуктів (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me