жатий

ЖА́ТИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до жа́ти¹.

Десь-не-десь стояло мовчки, не шевелячися [ворушачись], не жате ще збіжжя (О. Кобилянська);

// жа́то, безос. пред.

І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї (Біблія. Пер. І. Огієнка).

ЖА́ТИЙ², а, е, розм.

Дієпр. пас. до жа́ти².