жбурляння

ЖБУРЛЯ́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. жбурля́ти.

Вона тинялася й позіхала, мріючи .. про тепле ліжечко й жбурляння якнайдалі важелезних черевиків (І. Карпа);

* Образно. – Наше усвідомлення – тільки жбурляння асоціативного ланцюга з відром уваги у криницю безмежного, – завершую я (Любко Дереш).