жениханнячко
ЖЕНИХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет.
Пестл. до жениха́ння.
Ой пливе щука із Кременчука, Да пливе стиха; Ой хто не знає жениханнячка, Той не знає лиха (з народної пісні);
Зіроньки сяють, місяць пливе в небі, сади цвітуть. Старим людям – і то хочеться постояти на вигоні, згадати жениханнячко та милуваннячко (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жениханнячко — Жениха́ння, -ня с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. н. п. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. ум. жениханнячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197. Словник української мови Грінченка