жеретій
ЖЕРЕТІ́Й, я́, ч., заст.
Те саме, що жеретія́ 1.
– Він не жеретій же який-небудь, а наш, трудящий чоловік (С. Добровольський);
У дисертації виділено значну групу архаїзованих назв осіб, зокрема за особливостями споживання їжі: жеретій, хавдій, халасун та ін. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me