жетончик
ЖЕТО́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до жето́н.
При вході до найдемократичнішого транспорту на вокзалі не знав [Назар], що треба кинути підступний синій жетончик (С. Процюк);
– Грошей в кишені зовсім немає. Ось тільки жетончик на метро лишився (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me