живородіння
ЖИВОРОДІ́ННЯ, я, с., біол.
Спосіб відтворення потомства, при якому ембріон розвивається в організмі материнської особини, дістає безпосередньо з нього поживні речовини і народжується у вигляді маляти або личинки; вівіпарія.
Живородіння характерне для плацентарних ссавців, але зустрічається і серед багатьох плазунів, деяких земноводних, ракоподібних, скорпіонів, комах та ін. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- живородіння — живороді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- живородіння — -я, с. Спосіб відтворення потомства, при якому зародок розвивається в материнському організмі і народжується у вигляді маляти або личинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живородіння — Форма відтворення потомства, під час якої увесь розвиток зародка проходить в організмі матері (від неї зародок одержує поживні речовини); притаманне ссавцям (за винятком качконоса і єхидни). Універсальний словник-енциклопедія