жидівський
ЖИДІ́ВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до жиди́.
Тіснувата долина була неначе в безладді закидана чималими панськими палацами, жидівськими невисокими хатами та крамницями (І. Нечуй-Левицький);
– Жив, робив... А для чого жив, на що робив, то й сам тобі жидівський рабин не скаже. От 65 літ маю, а питай мене: що я зробив собі? (В. Винниченко);
Гелене та Ізі не помітили за розмовою, як пройшли довгу дорогу через жидівські частини міста до єгипетського передмістя (Н. Королева);
Малим ще його хозари забрали в полон, і там протримали кільканадцять літ, і схиляли до віри жидівської своєї, і на свою мову перевертали (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жидівський — жиді́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- жидівський — -а, -е. Прикм. до жид, жидівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жидівський — жидівський єврейський (м, ср, ст) ◊ жидівський ре́йвах → рейвах ◊ жидівські ді́ти про брудних, неохайних, занедбаних дітей (ср, ст) ◊ з жидівською головою дуже розумний (ст): О, та дитина, то з жидівською головою, все так може розтовкмачити... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- жидівський — Жидівський, -а, -е Еврейскій, жидовскій. Попихач жидівський, виріс у порогу; а не клене долі, людей не займа. Шевч. 133. жидівське богомілля. Молитвенныя принадлежности евреевъ. жидівські груші. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131. жидівські яйця. Словник української мови Грінченка