жиловник

ЖИЛО́ВНИК, у, ч.

Те саме, що живокі́ст.

Стебло в жиловнику прямостояче, 50–100 см заввишки, розгалужене, внизу гранчасте, вгорі – крилате від збіжного листя (з наук.-попул. літ.);

Жиловник цвіте з червня до вересня (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me