жиловник
ЖИЛО́ВНИК, у, ч.
Те саме, що живокі́ст.
Стебло в жиловнику прямостояче, 50–100 см заввишки, розгалужене, внизу гранчасте, вгорі – крилате від збіжного листя (з наук.-попул. літ.);
Жиловник цвіте з червня до вересня (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me