життєстверджувальний

ЖИТТЄСТВЕ́РДЖУВАЛЬНИЙ, а, е.

Сповнений оптимізму, життєлюбності.

У симфонії поетичного слова Лесі Українки, овіяного жіночністю, звучать виразні життєстверджувальні мотиви, мотиви уславлення мужності й сили людського духу (з публіц. літ.);

Завдяки традиційній українській толерантності та життєстверджувальному характеру нашим співвітчизникам вдалося зберегти на чужині свою національну, етнічну ідентичність (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. життєстверджувальний — життєстве́рджувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. життєстверджувальний — -а, -е. Те саме, що життєстверджуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови