життєстверджувальний
ЖИТТЄСТВЕ́РДЖУВАЛЬНИЙ, а, е.
Сповнений оптимізму, життєлюбності.
У симфонії поетичного слова Лесі Українки, овіяного жіночністю, звучать виразні життєстверджувальні мотиви, мотиви уславлення мужності й сили людського духу (з публіц. літ.);
Завдяки традиційній українській толерантності та життєстверджувальному характеру нашим співвітчизникам вдалося зберегти на чужині свою національну, етнічну ідентичність (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- життєстверджувальний — життєстве́рджувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- життєстверджувальний — -а, -е. Те саме, що життєстверджуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови