жовтодзьоб
ЖОВТОДЗЬО́Б, а, ч., зневажл.
Молода, недосвідчена, без життєвого досвіду людина.
– Ти, жовтодзьобе, я тобі зараз покажу, чий це ліс! – кричав старий, хапаючи за рушницю (А. Чайковський);
Хоч як невесело було Бондаренкові, та він зупинив недалекого, але спритнуватого жовтодзьоба: – Ти, Стьопочко, не заблудився часом? (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me