жовтодзьоб

ЖОВТОДЗЬО́Б, а, ч., зневажл.

Молода, недосвідчена, без життєвого досвіду людина.

– Ти, жовтодзьобе, я тобі зараз покажу, чий це ліс! – кричав старий, хапаючи за рушницю (А. Чайковський);

Хоч як невесело було Бондаренкові, та він зупинив недалекого, але спритнуватого жовтодзьоба: – Ти, Стьопочко, не заблудився часом? (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me