жолдак

ЖОЛДА́К, а́, ч., іст.

У Лівобережній Україні кінця XVII – початку XVIII ст. – найманий козак, який ніс службу в довіреній варті гетьмана.

Виборні козаки носили спочатку червоні каптани, потім білі, компанійці – червоні, пушкарі й жолдаки – жовті (з наук. літ.);

Сердюки й жолдаки замість синіх кунтушів у 10-х і 20-х роках XVIII ст. одержували від уряду простий габ'як (з наук. літ.);

Частина жолдаків несла почергову службу при канцеляріях, решта вартувала при гетьманській ставці й супроводжувала гетьмана у подорожах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жолдак — див. воїн Словник синонімів Вусика
  2. жолдак — Жолдак, -ка м. и пр. = жовдак и пр. Словник української мови Грінченка