жрецтво

ЖРЕ́ЦТВО, а, с.

1. Збірн. до жрець.

Вони [воїни] вимагали зректися всіх інших богів острова, що викликало невдоволення місцевого жрецтва (О. Авраменко, В. Авраменко);

Як особлива соціальна група жрецтво у Стародавньому Єгипті сконцентрувало у своїх руках велику владу і було досить впливовим (з наук. літ.);

Жрецтво проповідувало святість особи фараона, божественне походження і незмінність його влади на землі (з навч. літ.).

2. Заняття, обов'язки жерця.

Театр і акторство часто пов'язують зі жрецтвом, сакральністю – це як постриг, від якого вже нікуди не дітись (із журн.).