журавлевий
ЖУРАВЛЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до жураве́ль 1.
Ох і розгнівилася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! (з казки).
2. у знач. ім. журавле́ві, вих, мн. Родина птахів ряду журавлеподібних.
Журавель сірий, що належить до журавлевих, гніздиться на Полiссi, iнодi в заболочених долинах рiчок лiвобережного лiсостепу (з наук. літ.);
Історичною батьківщиною журавлевих вважається американський континент, звідки ці птахи потрапили спочатку в Азію, а потім в Африку та Австралію (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- журавлевий — журавле́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- журавлевий — -а, -е. Прикм. до журавель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- журавлевий — Журавле́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- журавлевий — Журавлевий, -а, -е = журавлиний. — горошок. раст. = журавлиний горох. ЗЮЗО. І. 126. Словник української мови Грінченка