журавлевий

ЖУРАВЛЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до жураве́ль 1.

Ох і розгнівилася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! (з казки).

2. у знач. ім. журавле́ві, вих, мн. Родина птахів ряду журавлеподібних.

Журавель сірий, що належить до журавлевих, гніздиться на Полiссi, iнодi в заболочених долинах рiчок лiвобережного лiсостепу (з наук. літ.);

Історичною батьківщиною журавлевих вважається американський континент, звідки ці птахи потрапили спочатку в Азію, а потім в Африку та Австралію (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журавлевий — журавле́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. журавлевий — -а, -е. Прикм. до журавель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журавлевий — Журавле́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. журавлевий — Журавлевий, -а, -е = журавлиний. — горошок. раст. = журавлиний горох. ЗЮЗО. І. 126. Словник української мови Грінченка