журавонька

ЖУРА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до жура́вка.

Ой, ходила журавонька та й по комишу, я свою онученьку та й заколишу (з народної пісні);

Ой журав грає, та журав грає, А журавонька скаче. Ой дурна дівка та нерозумна, Що за козаком плаче (з народної пісні).