журкотати

ЖУРКОТА́ТИ, о́че, ЖУРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок.

Підсил. до журча́ти.

Відітхнув [Каїн] на полонині, Край джерела, що в зворі журкотіло (І. Франко);

Неподалік журкотіла річка (Валерій Шевчук);

Журкотали весняні струмки, ховаючись під білосніжними шапками снігу (із журн.).