заактування
ЗААКТУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. заактува́ти.
В актах проставляють дату заактування факту чи події (з навч. літ.);
Потерпілий, його родичі чи знайомі повинні подбати про заактування факту скоєння злочину у відповідній правовій структурі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me