заактування

ЗААКТУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. заактува́ти.

В актах проставляють дату заактування факту чи події (з навч. літ.);

Потерпілий, його родичі чи знайомі повинні подбати про заактування факту скоєння злочину у відповідній правовій структурі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me