забалагурити

ЗАБАЛАГУ́РИТИ, рю, риш, док., розм., рідко.

1. Почати балагурити.

Іменинниця обережно взяла два телеграфні бланки, поклала на стіл, подала листоноші чарку. Він випив, узяв пиріжка, весело забалагурив (О. Бердник).

2. кого, що. Заговорити, заморочити когось або щось.

Зумів Забалагурити самi Верховнi Вуха Колегiальний ум в мiльйон умiв (І. Драч).