забандажувати

ЗАБАНДАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що і без прям. дод., спец.

Док. до бандажува́ти.

Рана не була важка, але не можна було ніщо інше порадити, як лише забандажувати (О. Лисяк);

На щастя, ми зустріли жінку й підпільника, які знали болота. Вони нам допомогли забандажувати кулеметникові рану (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забандажувати — Забандажува́ти, -жу́ю, -жу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)