забачений

ЗАБА́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до заба́чити.

За кілька кроків спинився [Павло], витяг з кишені три копійки, повернувся, подав нещасній, а сам, немовби забачений на злочині, побіг з базару... (М. Сиротюк);

// заба́чено, безос. пред.

Далі ховатися не було сенсу – втікачів було забачено (з публіц. літ.).