забейканий

ЗАБЕ́ЙКАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до забе́йкати.

Чоловік, хоч був забейканий у багно з ніг до голови, поїхав – навіть забув подякувати (Ю. Мушкетик);

Під'їздить до двору .. вантажівка, забейкана у силос і жом (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забейканий — див. брудний Словник синонімів Вусика