забейканий
ЗАБЕ́ЙКАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до забе́йкати.
Чоловік, хоч був забейканий у багно з ніг до голови, поїхав – навіть забув подякувати (Ю. Мушкетик);
Під'їздить до двору .. вантажівка, забейкана у силос і жом (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забейканий — див. брудний Словник синонімів Вусика