забивний
ЗАБИВНИ́Й, а́, е́.
1. Який забивають (у 1 знач.).
Забивні палі виготовляються на заводах та іноді на полігонах будівельних майданчиків (з наук.-попул. літ.);
Забивний латунний анкер має конусну внутрішню різьбову частину гільзи (із журн.);
Забивне кріплення.
2. розм. Який забиває багато голів (у спортивних іграх).
До списку кращих забивних футболістів ХХІ ст. потрапили й українці (з газ.);
Забивний форвард.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me