заболочуваний
ЗАБОЛО́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до заболо́чувати 1.
Займатися землеробством у постійно затоплюваній і заболочуваній долині можна було лише за умов проведення дуже трудомістких іригаційних робіт (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me