заболочуваний

ЗАБОЛО́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до заболо́чувати 1.

Займатися землеробством у постійно затоплюваній і заболочуваній долині можна було лише за умов проведення дуже трудомістких іригаційних робіт (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me