забруднювач
ЗАБРУ́ДНЮВАЧ, а, ч.
Те, що забруднює довкілля, порушуючи стан природного об'єкта (повітря, води, ґрунту і т. ін.).
Хімічні забруднювачі рясніють мутагенними речовинами (із журн.);
Відвали, як і підприємства залізорудної галузі, – серйозні забруднювачі довкілля (із журн.);
// Фізичний, хімічний або біологічний агент, який, потрапивши в середовище техногенним шляхом, справляє шкідливий токсичний вплив на живі організми.
Накопичуючись в організмі, забруднювачі викликають різні порушення: зміну діяльності ферментативних систем, що регулюють процеси обміну, порушення нормальної роботи окремих органів і їх систем (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забруднювач — забру́днювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- забруднювач — Загрязнитель — contaminant — *Verschmutzer – небажана тверда, рідка або газова речовина, наявна в рідкому або газовому робочому середовищі. Гірничий енциклопедичний словник
- забруднювач — -а, ч. Підприємство, що викликає забруднення відходами виробництва; речовина, що викликає забруднення. Великий тлумачний словник сучасної мови