забувака

ЗАБУВА́КА, и, ч. і ж., розм.

Людина, яка часто щось забуває; забудько.

– Ну й забувака ти! Я ж тобі вже казав, що він жив у нас, а потім пішов на Житній базар (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забувака — див. забудькуватий Словник синонімів Вусика