забувака
ЗАБУВА́КА, и, ч. і ж., розм.
Людина, яка часто щось забуває; забудько.
– Ну й забувака ти! Я ж тобі вже казав, що він жив у нас, а потім пішов на Житній базар (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забувака — див. забудькуватий Словник синонімів Вусика