забучений

ЗАБУ́ЧЕНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до забути́ти.

Отвори в стінах корівників були так-сяк забучені глиною та старим ганчір'ям (з газ.);

// забу́чено, безос. пред.

При використанні каплиці під основу мінарету її внутрішній простір було забучено, а зверху покладено кам'яні плити (з наук.-попул. літ.).