забірник

ЗАБІ́РНИК, а, ч.

Прилад для забору чого-небудь.

Роторний забірник виконано у вигляді портального ходового візка, встановленого над магістральним конвеєром (із журн.);

З метою контролю якості повітря на підприємствах використовують спеціальний забірник проб повітря (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me