забірник
ЗАБІ́РНИК, а, ч.
Прилад для забору чого-небудь.
Роторний забірник виконано у вигляді портального ходового візка, встановленого над магістральним конвеєром (із журн.);
З метою контролю якості повітря на підприємствах використовують спеціальний забірник проб повітря (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me