завалюха
ЗАВАЛЮ́ХА, и, ж., розм.
Стара, напівзруйнована споруда, будинок.
– Давай материну завалюху геть розкидаємо та посадимо там вишеньки, яблуні (Микита Чернявський);
– Рідна завалюха, Федю, дорожча за чужі хороми! Це давно відомо (М. Циба).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завалюха — -и, ж., розм. Старенна споруда, будинок. Великий тлумачний словник сучасної мови