заввишки

ЗАВВИ́ШКИ, присл.

У висоту, знизу догори (про міру висоти).

Здоровенні будяки, заввишки в ріст високого чоловіка, стояли, як густий ліс (І. Франко);

Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію. Спінені вали, завдовжки з півкілометра, заввишки як пароплав, котилися перед ними (М. Трублаїні);

Івлєв стоїть задуманий перед поставленим сторч великим, плескуватим ящиком – більшим заввишки, ніж завширшки, .. збираючись його розкрити (І. Кочерга);

Віднайдено під час земляних робіт підземний хідник завширшки й заввишки півтора метра, що веде від Княжої Гори (І. Крип'якевич);

// На зріст, ростом (про людину).

Мотря стояла коло тину висока та здорова, така заввишки, як Карпо (І. Нечуй-Левицький).

◇ (1) На корх завви́шки, рідко – малий на зріст, дуже низький.

Сам той Ох на корх заввишки, але в сажень борода, знає край і вздовж і вширшки, де багатство, де біда (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заввишки — завви́шки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. заввишки — пр., висотою, у висоту; на зріст, ростом; ввишки, звишки. Словник синонімів Караванського
  3. заввишки — присл. У висоту, знизу догори (про міру висоти). || На зріст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заввишки — ЗАВВИ́ШКИ (про міру висоти — у висоту, знизу догори), НАВВИ́ШКИ діал., ВВИ́ШКИ (УВИ́ШКИ) діал. Тепер вона знала, що пірамідальна тополя сягає до сорока метрів заввишки (С. Журахович); Темно було у печерах зовсім.. Словник синонімів української мови
  5. заввишки — Завви́шки, завви́ш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заввишки — ЗАВВИ́ШКИ, присл. У висоту, знизу догори (про міру висоти). Здоровенні будяки, заввишки в ріст високого чоловіка, стояли, як густий ліс (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. заввишки — Заввиш, заввишки нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. ум. завви́шечки. Словник української мови Грінченка