завдаваний
ЗАВДА́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до завдава́ти.
Народ міг лічити хіба що кривди, завдавані йому то тим, то тим, але не скаржився, терпляче переносив горе і біду, ще й посміювався (П. Загребельний);
Говорячи про користь мохів, не можна не згадати і про завдавану ними шкоду на луках і пасовищах (з наук.-попул. літ.);
Чисельність бурих ведмедів у Румунії скорочується через браконьєрів та шкоду, завдавану природному середовищу (із журн.);
// завда́вано, безос. пред.
Чим більше ударів завдавано йому долею, тим міцніше утверджувався він на землі (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me