завдаваний

ЗАВДА́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до завдава́ти.

Народ міг лічити хіба що кривди, завдавані йому то тим, то тим, але не скаржився, терпляче переносив горе і біду, ще й посміювався (П. Загребельний);

Говорячи про користь мохів, не можна не згадати і про завдавану ними шкоду на луках і пасовищах (з наук.-попул. літ.);

Чисельність бурих ведмедів у Румунії скорочується через браконьєрів та шкоду, завдавану природному середовищу (із журн.);

// завда́вано, безос. пред.

Чим більше ударів завдавано йому долею, тим міцніше утверджувався він на землі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me