заверниголова

ЗАВЕРНИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., рідко.

Те саме, що зірви́голова.

Особливо цікавив мене сам Мазепа, козацький син і королівський паж, любимець короля і – жінок. Заверниголова і лицар (Б. Лепкий);

Андрійка, першого заводіяку і заверниголову, вдома о такій порі не побачиш – десь пропада зі своєю компанією (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me