заверток
ЗА́ВЕРТОК, тка, ч., рідко.
Те саме, що заго́рток.
– Купили! – враз викрикує [Василь] на все горло. У одному завертку, у рудому папері, і книжечка, і дощечка, і зшиток, і олівець, і навіть грифель (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me