завивистий
ЗАВИ́ВИСТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що зви́вистий.
Не чув Селім від них ніколи ні стогону, ні зойку, хіба тільки крик у бою, а стогін – у тих сумовитих піснях, що іноді в перебоях та й поллються рівні, мов степ, завивисті, як у байраках потоки, і м'які, ніби молода трава (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me