зависочіти

ЗАВИСОЧІ́ТИ, чи́ть і чі́є, док.

Почати височіти.

Десь спереду зависочів раптом якийсь горб (О. Лисяк);

Під холодними вітрами й зливою на гору Воскресінецьку рушив хресний хід, де зависочів величезний хрест, обмаяний зелом та квітами, – символ народного воскресіння (із журн.);

Генії не можуть зависочіти без попередньої роботи цілих поколінь, що прочищають дорогу одному вибранцеві (з публіц. літ.).