завихрювання

ЗАВИ́ХРЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зави́хрювати¹ і зави́хрюватися¹.

Коли тепле повітря потрапляє в масу холодного, тоді холодне повітря, як більш щільне, виштовхує тепле. При цьому відбувається завихрювання повітряних течій (з наук. літ.);

У деяких форсунках завихрювання фарби створюється за допомогою спеціального гвинтоподібного осердя (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завихрювання — -я, с. Дія за знач. завихрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови