завлаб

ЗАВЛА́Б, а, ч.

Те саме, що завлаборато́рії.

– Я не вповні обізнаний з розробкою Антона Івановича, – перейшов знову на діловий тон завлаб, – бо він не встиг подати роботу, а тільки повідомив про принцип винаходу (із журн.);

Завлаб був досвідченим інженером (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завлаб — завла́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завлаб — -а, ч. і ж., розм. Скорочення: завідувач (завідувачка) лабораторієї. Великий тлумачний словник сучасної мови