завлаб
ЗАВЛА́Б, а, ч.
Те саме, що завлаборато́рії.
– Я не вповні обізнаний з розробкою Антона Івановича, – перейшов знову на діловий тон завлаб, – бо він не встиг подати роботу, а тільки повідомив про принцип винаходу (із журн.);
Завлаб був досвідченим інженером (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me