заволодіння

ЗАВОЛОДІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. заволоді́ти.

Наприкінці 1248 – на початку 1249 рр. угорський король Бела IV попросив допомоги в Данила Галицького у справі заволодіння Австрією (з наук.-попул. літ.);

Закон про декриміналізацію економічних злочинів може спричинити нову хвилю рейдерських атак на бізнес і заволодіння державними активами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заволодіння — -я, с. Дія за знач. заволодіти. Великий тлумачний словник сучасної мови