заволодіння
ЗАВОЛОДІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. заволоді́ти.
Наприкінці 1248 – на початку 1249 рр. угорський король Бела IV попросив допомоги в Данила Галицького у справі заволодіння Австрією (з наук.-попул. літ.);
Закон про декриміналізацію економічних злочинів може спричинити нову хвилю рейдерських атак на бізнес і заволодіння державними активами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заволодіння — -я, с. Дія за знач. заволодіти. Великий тлумачний словник сучасної мови