заволохатілий
ЗАВОЛОХА́ТІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до заволоха́тіти.
Заволохатілий чоловічок просунувся між князем і посадником, який силкувався злізти з коня, але ніяк не міг випручатися з-під оленячої туші (П. Загребельний);
За час грипування не раз Інні в напівмаренні – крізь реальний сніг із дощем за вікном – постане .. образ туманний людини, .. що ходить у скафандрі по дну, серед акул, обстежує заволохатілі, напівзамулені судна, покриті черепашками та схожими на рептилій водоростями... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me