заворогувати

ЗАВОРОГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., з ким – чим, а також без дод.

Почати ворогувати.

З 1586 р., .. коли Братство [львівське] стало ставропігіальним, .. єпископ Гедеон заворогував з Братством і ця ворожнеча дедалі загострювалася все більше та більше (І. Огієнко);

– Це ти скільки літ уже не бувала в нас? .. – Давно, матінко-княгине .. Як стратили Боривоя і тато заворогували з князем (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me