заворожування
ЗАВОРО́ЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. заворо́жувати.
Стає зрозумілим і зміст тієї гри, яку виконують напередодні дня св. Юрія, – гри з вінками свіжої зелені, з “причащанням”, з висловами побажань: це ніщо інше, як заворожування дівочої краси (О. Воропай);
Не можу зараз згадати конкретно, про що говорив Олександр Іванович Білецький, але він нас усіх зачарував. Це було якесь чаклунство, заворожування (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заворожування — заворо́жування іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- заворожування — -я, с. Дія за знач. заворожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови