завскладу
ЗАВСКЛА́ДУ, невідм., ч. і ж.
Скорочення: завідувач (завідувачка) складу.
Товариш Лукавець .. нарештi “видає” кiлька веселих повеневих iсторiйок .. Та ще про того завскладу, який “пiд шумок стихiї” сам кинувся вночi спустошувати свiй склад (О. Гончар);
– Придумала [Аврора] зустрiчатися вранцi, коли її чоловiк ще спить. Бере сумку, нiби поспiшає на базар, i .. бiжить до завскладу .. Той їй накладе в сумочку, що треба, й вона повертається додому (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me