завсідниця
ЗА́ВСІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до за́всі́дник.
Мама була завсідницею драматичних і навіть лялькових театрів, а над усе – опери (з мемуарної літ.);
* У порівн. Зоська владно, незмушено, мов завсідниця цих місць і знавець кабінетної справи, зневажливо кинула: – Окремий кабінет, будь ласка (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завсідниця — за́всі́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- завсідниця — -і. Жін. до завсідник. Великий тлумачний словник сучасної мови