завужений

ЗАВУ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до заву́зити 1.

Паша була в кожушку, завуженому на стані, помережаному на полях і на комірі (М. Циба);

Чоловік мав на собі завуженого сурдута, на шиї довгий шовковий галстух [галстук], двічі обкручений та зав'язаний вузлом (Ю. Винничук).

2. у знач. прикм. Вузький, вужчий від інших.

На електроплитці стояла мідна кавниця із завуженим горлом і довгою ручкою (Б. Харчук).

3. у знач. прикм., перен. Збіднений, спрощений (про форму, зміст чого-небудь).

Важливу роль у подоланні завуженого, ідейно-примітизованого трактування завдань скульптурної пластики відіграла виставка “Декоративна пластика в дереві” (1987 р.) (із журн.).