завівтарний
ЗАВІВТА́РНИЙ, а, е.
Розташований за вівтарем.
Велична завівтарна композиція “Христос-Вчитель” створена відомим художником другої половини ХVІІІ ст. Франциском Смуглевичем (з наук.-попул. літ.);
У завівтарній частині храму за ґратами знаходяться фрески XV–XVI ст., які зображують житіє св. Румбольта (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me