завішування
ЗАВІ́ШУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. заві́шувати¹.
З найдавніших часів килими служили людині для утеплення і прикрашання житла (завішування стіни, покривання скрині, стола, ліжка, підлоги, саней) (з наук.-попул. літ.);
Жалюзі – один з кращих засобів для завішування вікна (з мови реклами);
Завішування хусток на хрестах, що ставили на могилі козаків, було народним звичаєм (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завішування — -я, с. Дія за знач. завішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови