завішування

ЗАВІ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. заві́шувати¹.

З найдавніших часів килими служили людині для утеплення і прикрашання житла (завішування стіни, покривання скрині, стола, ліжка, підлоги, саней) (з наук.-попул. літ.);

Жалюзі – один з кращих засобів для завішування вікна (з мови реклами);

Завішування хусток на хрестах, що ставили на могилі козаків, було народним звичаєм (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завішування — -я, с. Дія за знач. завішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови