1. Словник української мови у 20 томах

загальнопоширений

ЗАГАЛЬНОПОШИ́РЕНИЙ, а, е.

Який має загальне поширення.

Загальнопоширеним закінченням дієслів першої особи множини теперішнього та майбутнього часів у мові давніх східних слов'ян було “-мъ” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загальнопоширений — загальнопоши́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. загальнопоширений — -а, -е. Поширений всюди, серед усіх. Великий тлумачний словник сучасної мови