загальноусталений

ЗАГАЛЬНОУСТА́ЛЕНИЙ, а, е.

Те саме, що загальнопри́йнятий.

Принцип побудови змісту службового листа є загальноусталеним: вступ, докази, висновки й закінчення (з навч. літ.);

Загальноусталеним механізмом захисту суспільної моралі в демократичних суспільствах є судові позови (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me