загетьманувати

ЗАГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. іст. Стати гетьманом, почати гетьманувати.

Петро Дорошенко, зібравши в Корсунь усю свою старшину, чинив із нею раду, у який спосіб йому загетьманувати на обидва боки Дніпра (з мемуарної літ.).

2. перен. Почати правити, одержати владу над ким-, чим-небудь.

– Підожди, скоро вже прийдуть, загетьманують... (М. Хвильовий);

Якраз би й загетьманувати над цiлою в'язницею, взявши вiдповiдальнiсть за дальший перебiг у нiй сякого-не-якого життя, роздаючи навсiбiч накази (О. Забужко).