загородь

ЗА́ГОРОДЬ, і, ж., розм.

Те саме, що за́города.

Щоб зігнати їх [стада] в загородь, витягав [пастух] довгий бич і стріляв, аж бриніла лука (з переказу);

І крадеться [отаман єзуїтський] до сонної отари У загородь (П. Куліш);

На борту – керівник наукової експедиції гідробіологів. У тимчасовій загороді вантажного відсіку дресирований восьминіг, кличка – Мудрець (І. Росоховатський).